Вплив музики на психічну діяльність дитини
Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення, спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).
У зв'язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.
Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитини) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика при гіперзбудливості, розгальмованим дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.
Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги.
Музику можна слухати перед сном, щоб допомогти дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику і попросіть її закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в неї позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина її тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому - може заподіяти людині шкоди.
Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на того, хто говорить. Наш внутрішній стан, наші думки, ставлення до світу виявляються в змісті промови,
в її інтонаційному забарвленні. А те, що ми говоримо і як це
вимовляємо, у свою чергу відкладає відбиток на психологічний
стан слухача, впливає на наші стосунки з ним. Наприклад грубий,
різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний
переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений
голос породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не сприймають
як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м'яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю її бажання.
Музичне виховання дитини в сім′ї
Діти, які частіше знайомляться з музикою, мають більш багатші почуття, вони частіше звертають увагу на почуття і переживання інших людей. Краще, швидше і повніше вбирають у себе все нове, як правило добре навчаться в школі.
Багато дітей дуже ємоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активному прояві своїх почутів. Ті, хто зблизька спостерігають за життям маленьких дітей, знають з яким натхненням малята співають, танцюють.
Зацікавленність до музики і музичні здібності виявляються у дітей по різному. Багато з них із великим інтересом слухають музику і співають, інші до музики ніби то байдужі. Іноді вважають, що такі діти від природи не музичні, у них немає слуху і розвивати його безперспективно. Така точка зору невірна. У кожної дитини можливо пробудити зацікавленність і любов до музики, розвивати музичний слух та голос. Це підтверджує життєва практика і наука. Привчати дитину до музики в домашніх умовах потрібно з самого раннього віку. Робити це потрібно різними способами: співати дитині пісні, привчати слухати платівки, музичні записи, дитячі музичні радіо та дивитися музичні телепередачі. Якщо є можливість водити дитину на концерти.
Треба прагнути до того, щоб діти не просто раділи музиці, а вчилися переживати закладенні в цю музику почуття. Треба розмовляти з дитиною, питати в неї:
-яка це музика, весела чи сумна? Спокійна чи навпаки? Що така музика може розповісти? Що під неї хочеться робити?
-пропонувати дитині самостійно дати назву музичному твору. З'ясувати, чому саме так вона хоче його назвати.
Такі питання викликають інтерес дітей до слухання і розвивають творчі здібності малечі.
Розвивати вміння емоційно переживати музику допомогає також читання казок, оповідань, тому що переданний словесно сюжет і переживання героїв дітям більш доступний.
Діти дуже люблять повторно слухати музику, яка їм сподобалась. Іноді можно загадувати загадки: співати мелодію без слів і запитати яка це пісня. Таким чином непомітно дитина привчається до музики. В наслідок такої роботи батьки зрозуміють, те що дітей без слуху немає. Є діти у яких ще невиявляються музичні здібності і треба допомогти їм розвиватися: більше співати, слухати музику, танцювати. Треба створити в сім'ї атмосферу любові до музики, якомого схвалювати потребу дитини проявиляти себе в музиці. Треба пам'ятати, що це приносить дитині радість і робить її добрішою.
Свята та розваги в дитячому садочку. посібник для музичних керівників
Цикл консультації для батьків з питань розвитку музичних з
дібностей дітей дошкільного віку
Перелік консультацій для батьків
1. Як починати слухати музику з дитиною.
2. Як правильно слухати класичну музику з дітьми.
3. Як прищепити дитині любов до слухання музики.
4. Співайте діткам перед сном.
5. Батьки – перші вчителі музичного мистецтва для своїх дітей.
6. Обережно: захворювання дитячих голосових зв'язок.
7. Зробіть дитину рівноправним учасником підготовки до дитячого свята чи розваги.
8. В світі загадкових музичних звуків.
9. Висота звуку та звуковисотний слух.
10. Ігрові завдання для розвитку пісенної творчості ат музично-ритмічних здібностей дітей дошкільного віку.
11. Створюємо родиною музичні творчі казки.
12. Сила звуку та динамічний слух.
13. Значення музично-пальчикових пальчикових ігор для розвитку творчого потенціалу найменших дітей дошкільного віку.
14. Взаємозв’язок дошкільного закладу і родинного виховання у розвитку музичних здібностей особистості дитини дошкільного віку.
Як правильно слухати класичну музику з дітьми.
Всі знають, що класичну музику
треба слухати в цілковитій тиші. Спочатку, обрану музичну п’єсу треба дати дитині «програти».
Хай він підіграє у такт мелодії на любому імпровізованому інструменті. Запитайте його,
що він відчуває коли слухає музику. Запропонуйте дитині затанцювати свою фантазію під цю
мелодію. Тепер, коли дитина «відчула» мелодію тілом, знайшла її у собі за допомогою фантазії
та емоцій, можна розповісти дитині, як слухають музику у концертних залах. Малюк за вашим
проханням посидить тихенько, а ви запропонуйте йому пограти у «відгадайку». Попросіть
його назвати знайому йому мелодію серед незнайомих уривків. Побачите, як він зрадіє, коли
почує «свою». Тепер він готовий до прослуховування музики. Це стане для нього справжнім
задоволенням, та з кожним новим прослуховуванням буде зв’язана купа позитивних емоцій.
Любіть свою дитину, приділяйте їй як можна більше часу, і тоді вона дійсно стане різнобічно
розвиненою людиною.
Як прищепити дитині любов до слухання музики.
Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам’ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає в тому, що маленькі дітки музику ніби не чують – вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини. Але дитині можна допомогти почути музику, щоб її сприйняття було змістовним і обміркованим.
Найпростіший спосіб – це потанцювати або помарширувати під ритмічну музику, разом з сестричкою, або з улюбленою іграшкою! Другий спосіб – це зацікавити дитину. Для прикладу можна провести гру «На що схожа музика?» Тоді дитина спробує вгадати, що вона почула в мелодії: шум дощу, шелест листя, спів пташок. Для цієї гри підійдуть такі програмові твори: «Пори року» П. Чайковського та Вівальді. П’єси, які не мають певного сюжету, по – своєму корисні тим, що з часом дитина зможе вигадати до неї свою історію, і навіть намалювати до неї малюнок. Улюблена музика може стати чудовим обрамленням дня, супроводжувати сон дитини, слугувати фоном для занять. Але дуже важливо не «перевантажити» дитину музикою, не втомити дитину. Музика повинна приносити задоволення, а не перетворюватися на докучливій гамір.
Поступово дитина звикає до життя під музику, що звучить ніжно, мелодійно, якісно. Дитина починає розрізняти відтінки та окрасу мелодії, її світ збагачується, а почуття – стають виразніші. З часом, коли дитина навчиться з задоволення
слухати музику, більш ніж 30 хв., можна влаштовувати домашній концерт:
відкласти всі справи, гарно вдягтися, створити атмосферу справжнього свята.
Самі «активні слухачі», років в 5 – 6 вперше потрапляють на справжні концерти.
Але багатьом дітка до вподоби музикування в домашніх умовах. В решті – решт,
де, як не вдома ми можемо сміливо пострибати на дивані чи потанцювати під улюблену пісню!
Звичайно, було б дуже чудово, якби у вашому домі була можливість слухати живу музику(ф-но,
скрипка, гітара). Деякі інструменти, найпростіші, може залюбки освоїти ваша дитина(сопілка,
барабан, металофон) До речі, один з самих казкових звуків можна відтворити за допомогою гітари та жменьки рисової крупи. Якщо повільно висипати рисову крупу на струни лежачої гітари, вона створить тихий і надзвичайно казковий дзвін! Вашій дитині сподобається! Музикуйте і експериментуйте!
В світі загадкових музичних звуків.
Що таке звук? Звук – це вібрація, яка має вплив на любий предмет,
живий організм, в тому числі і людський. У фізиці відомий такий
дослід: на листок з залізом насипають пісок і діють на нього різними
звуками – пісок при цьому починає приймати різні форми, для кожного
звуку свої. Чому? Тому, що кожний звук має свої притаманні тільки
йому особливості. Вони – то складають, як у калейдоскопі, різноманітні
узори. По цим особливостям ми можемо відрізнити один звук від
іншого і при необхідності впізнати, виділити із всього звукового
різнобарв'я той звук, який для нас важливий і необхідний в
даний момент. Вміння розпізнавати ці особливості, або, як кажуть педагоги, особливості звуку складають основу розвитку музичних здібностей. Які ж загальні особливості звуку? Спочатку розділимо всі оточуючі нас звуки на дві важливі групи: звуки шумові (від слова «шум», «шуміти») і звуки музичні (від слова «музика»). Із музичних звуків складається будь – яка пісня, будь – який музичний твір, будь – яка мелодія, у таких звуків і назва особлива – мелодійні.
Завдання: Роздивіться малюнки і запитайте дитину де вона чує шумові звуки, а де музичні.
Висота звуку та звуковисотний слух
Тепер ви знаєте, шановні батьки, що звуки по силі бувають не однакові, але розрізняються між собою не тільки динамікою. Щоб дізнатись ще про одну таємницю звуку, пограйте з дитиною в гру – діалог. Уявіть, що зустрілись дві людини: одна велика – велика, з низьким голосом, а друга – малесенька, з тоненьким голосочком. Велетень басом питає маленьку людину, а та відповідає йому тоненько і ніжно.
– Де ти живеш? – прогримів велетень.
– У квітці конвалії, – ніжно задзвеніло у відповідь.
– З ким ти дружиш? – знов прогриміло запитання.
– З Дюймовочкою....
Можна придумати діалог далі і виконувати його, не забуваючи про те, що велетень говорить басом (товстим голосом), а казковий малюк –високо, ніжно (тоненьким голоском).
Можна вільно змінювати голос з низького (товстого) до більш високого (тоненького). Зробивши цей шлях голосом декілька разів, ви дізнаєтесь про нову якість звуку.
Отже, кожний музичний звук має свою висоту, яка відрізняє один музичний звук від іншого і любий шумовий від музичного.
А тепер, для розвитку у дитини вміння розрізняти звуки за висотою, пограйте з дитиною.