Дитина йде в дитячий садок: до чого мають бути готові батьки

Дітям будь-якого віку складно починати відвідувати дитя­чий садок. Кожна дитина проходить період адаптації до дитячого садка. У цей час звичне життя дитини кардинально змінюється: з’являється чіткий режим дня, виникає необхідність взаємодіяти з незнайомими дорослими й однолітками, зменшується кількість персональної уваги.

Адаптація – пристосування чи призвичаєння організму до нової обстановки. Для дитини дитячий садок – невідомий  простір, із новим оточенням та взаєминами. Щоб адаптуватися, дитина витрачає багато психічної енергії, напружує, а то і перенапружує, психічні та фізичні сили свого організму.

У період адаптації майже всі мами й тати вважають, що їхня дитина не зможе пристосуватися до дитячого садка, а решта дітей у групі нібито поводиться і почувається ліпше. Утім, це хибна думка. Адаптація зазвичай протікає складно у всіх дітей і зумовлює бага­то негативних змін у дитячому організмі. Виділимо найпоширеніші зміни, які відбуваються з дитиною у період адаптації і до яких мають бути готові батьки.

Сильні негативні емоції

У перші дні в дитячому садку майже кожна дитина виражає сильні негативні емоції: рюмсає, плаче за компанію, час від часу захо­диться гіркими сльозами. Яскраві, зокрема, і прояви страху дитини: вона боїться невідомої обстановки, зустрічі з незнайомими дітьми та дорослими, а головне того, що мама/тато забуде про неї і не по­вернеться увечері, щоб забрати її додому. Через стрес дитина не­стримно проявляє свій гнів: виривається, не дає себе роздягнути чи навіть б'ється. У період адаптації дитина стає настільки вразливою , що може агресивно реагувати буквально на все. Нерідко трапляється і навпаки: дитина демонструє депресивні реакції і стає загальмова­ною, байдужою, наче взагалі не відчуває емоцій.

У перші дні в дитячому садку дитина майже не відчуває пози­тивних емоцій. Вона засмучена через те, що розлучилася з мамою/ татом і звичним середовищем. Якщо дитина й усміхається, то так вона переважно реагує на новизну чи яскравий стимул – незви­чайну іграшку, яку «оживив» дорослий, веселу гру тощо. Батькам варто запастися терпінням. Коли адаптаційний період завершить­ся, негативні емоції обов’язково замінять позитивні. Деякі діти ще довго плакатимуть, коли розлучатимуться з батьками вранці, од­нак це не свідчить про те, що адаптація відбувається погано. Якщо дитина заспокоюється незабаром після того, як мама/тато йде, то все гаразд.

Слабка взаємодія з однолітками та вихователем

У перші дні в дитячому садку в дитини знижується актив­ність. Навіть товариські й оптимістичні діти стають напружени­ми, замкнутими, неспокійними, відлюдькуватими. Батьки мають пам’ятати, що діти віком два-три роки грають не разом, а поруч одне з одним. У них ще не розвинена сюжетна гра, у яку включалося б декілька дітей. Тому мамам і татам не варто засмучуватися, якщо їхня дитина не взаємодіє з однолітками.

Якщо дитина дедалі охочіше взаємодіє з вихователем, відгу­кується на його прохання, дотримується режимних моментів – це свідчить про те, що адаптація відбувається успішно.

Знижена пізнавальна активність

Спершу дитина має знижену пізнавальну активність або взагалі не проявляє її. Іноді дитина не цікавиться навіть іграшками, не наважується гратися. Багатьом дітям, щоб зорієнтуватися в обстановці довкола, треба посидіти збоку й поспостерігати.

Якщо адаптація відбувається успішно, дитина поступово починає освоювати простір групи, частіше й сміливіше гратися іграшками, ставити вихователеві пізнавальні запитання.

Тимчасова втрата навичок

На початку адаптації до дитячого садка дитина може на деякий час «втратити» навички самообслуговування – розучитися корис­туватися ложкою, носовою хустинкою, горщиком тощо.

Якщо адаптація успішна, дитина не тільки «пригадує» забуте, а й демонструє нові вміння і навички, яких вона навчилася в дитя­чому садку.

Збіднення словникового запасу

У деяких дітей біднішає словниковий запас, у ньому з’являються спрощені слова та речення. Утім, батькам не варто через це хвилю­ватися! Мовлення відновиться і збагатиться, коли адаптація завер­шиться.

Зміна рухової активності

Деякі діти стають тихими й загальмованими, а деякі, навпа­ки, – галасливими і надміру активними. Це залежить від темпера­менту дитини. Також змінюється домашня активність. Якщо адап­тація відбувається успішно, відновлюється нормальна активність вдома, а потім у дитячому садку.

Неспокійний сон

Якщо батьки залишають дитину в дитячому садку на денний сон, вони мають бути готові до того, що в перші дні вона погано за­синатиме. Деякі діти під час денного сну в дитячому садку можуть схоплюватися або раптово прокидатися і плакати. Вдома дитина та­кож може неспокійно спати вдень. Коли адаптація завершиться, сон і вдома, і в дитячому садку нормалізується.

Втрата апетиту

Перший час у дитини може бути поганий апетит. Це пов'язано з тим, що їжа в дитячому садку має незвичний вигляд і смак, а також зі стресовими реакціями – дитина не хоче їсти. Якщо в дитини від­новлюється апетит – це хороший знак. Навіть якщо дитина з’їдає не все, що лежить на тарілці, це все одно свідчить про те, що вона звикає до нової їжі.

Часті хвороби

Стрес знижує імунітет дитини і вона може захворіти щойно прийде до дитячого садка. Здебільшого причина постійних застуд і ГРВІ дитини не медична, а психологічна. Так, один із механізмів психологічного захисту має назву – втеча у хворобу.

Батькам не варто думати, що дитина занедужує навмисно, бо хоче залишитися вдома. Дитина прагне цього неусвідомлено і її ор­ганізм підпорядковується цій прихованій тенденції: стає слабким, легко підпадає під будь-який негативний вплив, відмовляється протистояти застуді. Звісно, потрібно зміцнювати організм дитини. Утім, будь-які загартовуючі процедури доцільні лише тоді, коли дитина здорова, спокійна і впевнена. Тож насамперед батьки мають спрямувати свої зусилля на те, щоб відновити душевну гармонію дитини. Коли вона досягне емоційної рівноваги, вдасться подолати і її хворобливість.

​

Адаптація: як батьки можуть допомогти малюкам і самим собі

ДОПОМОГА ДИТИНІ

• Позитивно відгукуйтесь про вихователів і дитячий садок, навіть якщо вам щось не сподобалось. Дитина легше адаптується, якщо ви демонструватимете доброзичливе ставлення до вихователя. Розмовляйте про дитячий садок не лише з малюком. Розкажіть комусь у його присутності, у який хороший садок тепер ходить малюк і які хороші вихователі там працюють.

• Не змінюйте режим дня малюка у вихідні. Можете дозволити йому поспати трохи довше, але стільки, щоб істотно не зсувати розпорядок дня. Якщо дитина хоче відіспатися у вихідні, це значить, що ви неправильно організували режим дня і, можливо, малюк лягає спати надто пізно.

• Не перенавантажуйте малюка. Наразі у його житті відбувається багато змін, тож зайве напруження нервової системи малюку ні до чого.

• Створіть вдома атмосферу спокою та турботи. Частіше обіймайте малюка, гладьте його по голівці, говоріть ніжні слова. Частіше хваліть малюка за успіхи та хорошу поведінку. Адже зараз він як ніколи потребує вашої підтримки!

• Поблажливо ставтеся до капризів. Малюк вередує, бо його нервова система перевантажена. Щоб заспокоїти малюка, обійміть його і переключіть його увагу на іншу діяльність, приміром гру.

• Дайте дитині в дитячий садок невелику іграшку. Заздалегідь узгодьте це з вихователем. Коли вас немає поряд, малюк почуватиметься спокійніше, якщо поруч буде щось рідне та знайоме – частинка дому.

• Вигадайте й інсценізуйте казку. Вона може бути, приміром, про те, як маленьке мишеня вперше пішло до дитячого садка. Розкажіть, що мишенятку спочатку було незатишно й трохи лячно в дитячому садку, але згодом воно потоваришувало з іншими звірятами та вихователями. Інсценізуйте казку за допомогою іграшок. Зверніть увагу на те, що ключовий момент казки та інсценізації – повернення мами/тата за мишенятком. Тому в жодному разі не переривайте розповідь до цього моменту. Пам’ятайте, основна мета казки – допомогти малюку зрозуміти, що ви обов’язково за ним повернеться.

ДОПОМОГА САМИМ СОБІ

• Не ігноруйте своїх емоцій. Часто батьки не розуміють, що відбувається, і намагаються ігнорувати свої емоції. Утім, не треба цього робити. Ви маєте право на всі свої почуття, і у цьому разі вони абсолютно природні. Коли дитина вступає в дитячий садок, у неї з’являється новий відділений від родини простір – це  складне випробування і для малюка, і для вас. Звісно, у вас також крається серце, коли ви бачите, як малюк переживає чи плаче від однієї згадки про дитячий садочок. Утім, постарайтеся зберігати спокій, адже дитина переймає ваші емоції.

Демонструйте впевненість у своєму рішенні віддати дитину в дитячий садок. Що менше ви сумніватиметеся в тому, що дитина має ходити в дитячий садок, то більше віритимете, що вона рано чи пізно адаптується. Дитина «зчитає» вашу упевненість і сама почуватиметься впевнено.

• Повірте, що малюк – не слабкий. Адаптаційна система дитини достатньо сильна, щоб витримати це випробування. І навіть якщо малюк заливається сльозами – це хороший знак. У малюка справжнє горе, адже він розлучається з найдорожчими людьми – мамою і татом! Малюк поки не знає, що ви обов’язково повернетесь, щоб забрати його додому, він не звик до нового режиму. Гірше, коли дитина настільки затиснута лещатами стресу, що не може плакати. Плач – помічник нервової системи, що запобігає її перевантаженню. Тому не бійтеся дитячого плачу й не сваріть малюка за рюмсання. Звісно, дитячі сльози змушують вас хвилюватися, але ви теж ' обов’язково впораєтеся.

• Зверніться по допомогу. У дитячому садку працює практичний психолог – фахівець, який може допомогти не лише дитині, а й вам. Практичний психолог може детально розповісти, як відбувається адаптація, скільки вона триває, які поведінкові реакції дитини можливі. Та найголовніше – практичний психолог може запевнити вас у тому, що в дитячому садку працюють уважні й турботливі фахівці. Іноді батькам потрібно знати, що дитина швидко заспокоюється після того, як вони йдуть. Таку інформацію також може надати практичний психолог. Адже він спостерігає за дітьми і вихователями під час адаптації.

• Заручіться підтримкою. Вас оточують батьки, що переживають ті самі почуття, що і ви. Підтримуйте одне одного, дізнайтеся, до яких лайфхаків вдається кожен із вас, щоб допомоги своїй дитині. Разом відзначайте і радійте успіхами – своїх дітей і власними.

Чи готова дитина до дитячого садка:
чек-лист для батьків

Можете сміливо віддавати дитину в дитячий са­док, якщо вона:

 - хоче спілкуватися. Зазвичай таке прагнен­ня виникає у дітей віком три-п’ять років. Утім, певною мірою воно залежить від ха­рактеру – у одних дітей бажання спілкува­тися виникає раніше, у других – пізніше. При цьому дитина може поглядати на вас, шукати підтримки та схвалення, щоб пере­конатися, що це безпечно;

 - проявляє допитливість, цікавиться новим. Це не означає, що дитина має кидатися у вир новин: вона може спостерігати здале­ку, відходити й повертатися, поступово зна­йомитися, але не уникати чогось нового;

 - уміє самостійно гратися і щось робити. Якщо ви можете спокійно займатися своїми справами замість того, щоб постійно роз­важати дитину, то й у дитячому садку в неї не буде проблем;

 - самостійно їсть, одягається, ходить у туалет. Необов’язково, щоб дитина виконувала усе досконало – у дитячому садку вона продо­вжить опановувати нові вміння.