Педагогічне кредо:
«Відкрити в кожній дитині душу, дати їй змогу пробудитися і розквітнути»
ЛОГОПЕДИЧНІ ІГРИ ТА ВПРАВИ
Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам’яті
“Що ти почув?” Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Запропонуйте закрити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте відкрити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання тощо.
“Де плескали в долоні?” Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула оплеск.
“Відгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сім’ї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.
“Доручення”. Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого. У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом, звертаєтесь до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.
“Ехо”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).
“Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).
“Слухаємо музику”. Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити, так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з закритими очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.
Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання
“Впіймай звук!” Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні - “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:
- звук [а] серед у, у, а, у;
- звук [а] серед о, а, і, о;
- звук [і] серед и, е, і, и;
- звук [с] серед л, н, с, п;
- звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.
“Повтори!” Запропонуйте дитині повторити за вами склади:
-та-та-да
-па-па-ба
-мі-ми -ум-ом
-ка-ка-га
-ді-ди -іт-ит
-ва-ва-фа
- ке-ки –ек-ик
“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
-мак,лак,так,бак;
-тачка,качка,дачка;
- сік, вік, тік, бік;
“Назви слово!” Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів та назвати лише ті, які починається на певний звук:
- на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
- на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
- на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.
“Знайди спільний звук!” Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”
- Оля, осінь, овочі, окунь - [о]
- Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с]
- Аня, агрус, акула, автобус - [а]
- Маша, мак, мама, сом - [м]
Ігри та вправи на розвиток дихання
“Забий м'яч у ворота”. Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий м’ячик так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.
“Язичок-футболіст”. Як і в попередній вправі треба забити м’яч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф], дути на кінчик язика.
“Літак”. На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути так, щоб “літак” полетів вгору.
“Пелюстки”. Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні.
“Кораблик”. Налийте у миску воду. Зробіть паперовий кораблик та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи звук “ф”, а потім преривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”.
«Усі мовчать». Зробити вдих, а видихнути на звук “з”, доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші.
«Де дзвенить комарик?» Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з.
«Гарячий чай». У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видих дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай.
Вправи для зняття м'язової напруги:
«Пташка махає крильцями». Підняти руки нагору, і виконувати махи руками.
«Допоможемо мамі». Помахати розслабленими кистями рук біля підлоги, імітуючи полоскання білизни.
Стати рівно, розвести руки в сторони до рівня плечей і «упустити» розслаблені руки у вихідне положення.
«Стряхнемо водичку з рук». Струснути розслабленими кистями рук, начебто струшуючи краплі води. Нахилити голову вперед, назад, праворуч, ліворуч, а потім виконати декілька кругових обертів головою спочатку в одну сторону, потім в іншу. Повільно покачати розслабленими руками з боків тулуба назад.
«Кулачки-силачі». Пальці рук під рахунок до 5 із силою зжати в кулачки, на рахунок 5 розтиснути, струснувши кисті рук, при цьому зосередити увагу дитини на тім, як пальчикам приємно відпочивати.
Вправи для розвитку голосу:
Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видих.
«Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а.
«Гуде потяг». У-у-у, у-у-у.
«Болить зуб». О-о-о, о-о-о.
«Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и.
«Жабенята посміхаються” І-і-і, і-і-і.
«Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау.
«Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа.
«Пісенька водички». С-с-с-с.
«Пісенька комарика». З-з-з-з.
«Пісенька вітру». В-в-в.
«Гріємо ручки». Х-х-х-х.
«Стукають підбори ». К-к-к-к.
«Граємо на барабані». Д-д-д-д.
«Гусак сичить», «Кулька здувається». Ш-ш-ш-ш.
«Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж.
«Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку.
«Гусак». Га-га-га.
«Корова». Му-му-му.
Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.).
Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом).
Проспівування звуку -А на видиху (зробили глибокий вдих, надути животик, плечі не піднімати, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»).
Арртикуляціна гімнастика.
За допомогою артикуляційної гімнастики тренуються правильні повноцінні рухи мовних органів, які необхідні для правильної вимови звуків. Якщо простіше, то її можна назвати "зарядкою для язичків" і легко зробити улюбленою і веселою грою для малюка.
Кожна з вправ має свою образну назву, у заняттях з дитиною батьки можуть використовувати її або вигадати свою, більш вдалу. Назви дозволяють перетворити артикуляційну гімнастику на гру, що зацікавить дитину. Ще краще, якщо мама придумає цілу казку про веселого вигадника язичка, якому не сидиться на місці.
Отже, вправи:
"Лопата"
Широкий і розслаблений язичок лягає на нижню губу і відпочиває (10-15 секунд). Уважно стежити за тим, щоб язичок був максимально розслаблений, не смикався
"Ямка"
Із широко розкритого роту висунувся широкий язичок. Його кінчик і краї
піднімаються вгору,
тягнуться до зубок, але не дістають. Утримується в такому положенні 15 секунд
"Голки"
Язичок висунувся сильно з ротика, напружившись, став вузьким і гострим,
як колюча голка.
Утримується в такому положенні 15 секунд
"Рулончики"
Широкий м'який язичок сильно висунувся з ротика. Верхні зуби притискають-утримують його,
а кінчик язичка звернути рулончиком і притискати до нижніх зубок зсередини. Утримується в
такому положенні 15 секунд
"Маятник"
Висунути вузький язичок і пересувати то вправо, то вліво, дивитися на праву щоку, потім повільно ковзати до лівої, і назад. Повторити повільно 15-20 разів
"Коник"
Язичок присмоктати до неба, потім цокати, як конячка копитцем. Цокати сильно, повільно - тоді тягнуться під'язикові зв'язки. Повторити повільно 10-15 разів
Чому необхідно вчасно звернутися до фахівця:
Різні форми роботи логопеда з дітьми:
Консультація для батьків
"Модернізація логопедичної роботи інновацйними засобами"
Системне використання інноваційних технологій у логопедичній роботі позитивно впливає на розвиток психічних процесів, на рівень пізнавального розвитку, активізацію художньо-мовленнєвої творчості дошкільників, збагачує сенсорний досвід вихованців. Використання інноваційних технологій є дієвим засобом удосконалення навчально-виховної та методичної роботи, що дозволяє зробити процес навчання більш ефективним та цікавим.
Арт-терапія – терапія засобами мистецтва, включає в себе такі окремі терапевтичні технології, як ізотерапія, казкотерапія, ігрова терапія, пісочна терапія, музична терапія, фототерапія, хромотерапія. Часто ці технології інтегровані, доповнюють одна одну.
Ізотерапія. Зображувальна творчість розвиває чуттєво-рухову координацію, яка бере участь в узгодженні міжпівкулевої взаємодії, що потребує участі багатьох психічних функцій. У процесі малювання активізується і конкретно-образне мислення, яке в основному пов’язане з роботою правої півкулі, і абстрактно-логічне, за яке відповідає ліва півкуля. Оскільки воно прямо пов’язане з найважливішими функціями (зір, рухова координація, мовлення, мислення), малювання не просто сприяє розвитку кожної з цих функцій, а і зв’язує їх між собою.
Для ізотерапії підходять усі види художніх матеріалів:
- фарби, олівці, воскова крейда, пастель;
– для створення колажів або об’ємних композицій використовуються журнали, газети,
шпалери, паперові серветки, кольоровий папір, фольга, коробки від цукерок, поштові картки,
текстиль, кольорові стрічки, тасьма;
– природні матеріали – кора, листя і насіння рослин, квіти, пір’я, гілки, мох, камінці;
– для ліплення – глина, пластилін, солоне тісто; – папір для малювання різних форматів
і відтінків, картон;
– пензлі різних розмірів, губки для зафарбовування, ножиці, нитки, різні типи клеїв, скотч.
Казкотерапія – метод, який використовує казкову форму для інтеграції особистості, розвитку творчих здібностей, удосконалення взаємодії з оточуючим світом. Казкотерапія – спосіб передачі знань про життя. У казці між рядків зберігаються важливі для нас послання: як влаштований цей світ, хто його створив; що відбувається з людиною в різні періоди її життя; які труднощі можна зустріти в житті і як з ними справлятись; як здобувати і цінувати дружбу і любов; як будувати відносини між людьми; як боротись і прощати. Один із основних прийомів роботи з казкою – аналіз, який застосовується для дітей у віці старше 5 років на матеріалі відомої казки.
На кожному логопедичному занятті реалізується принцип корекційної спрямованості, тобто реалізація корекційних завдань: корекційного виховання, корекційного розвитку та корекційного навчання. Ці завдання успішно вирішуються за допомогою технології розвивального навчання, нового, активно-діяльнісного типу навчання, що випереджає, стимулює, скеровує і прискорює розвиток усієї цілісної сукупності особистості, навчання, змістом якого є евристичність: дітям не нав’язують готові правила, а дають можливість зробити висновки самим. Таким чином, розвивається евристичне мислення як особливий вид творчого мислення. Воно включає в себе і самі творчі процеси по створенню певного освітнього продукту, і пізнавальні процеси, необхідні для супроводу творчості, і психологічні процеси, що забезпечують творчу і пізнавальну діяльність.
Отже, використання елементів корекційно-компенсаційних психотерапевтичних технологій розвиває загальнонавчальні вміння. Це вміння вчитись жити, вміння пристосовуватись до мінливих умов через взаємовідносини дорослий – дитина, в ході яких напрацьовуються необхідні якості; – інтелектуальну сферу, швидкість і гнучкість мислення логічного, критичного,
креативного, інтуїтивного; – емоційно-вольову сферу, працездатність, поведінку: дитина навчається керувати собою, своїми емоціями.