Вартчсть харчування дітей

      Плату за харчування в закладах дошкільної освіти встановлено  відповідно до рішення виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 14 грудня 2023 року №448/2023 «Про організацію харчування дітей у закладах дошкільної та загальної середньої освіти у 2024 році» - 40 % - за кошти місцевого бюджету, 60 % - за кошти батьків:​

1.  харчування дітей віком з 1до 4 років із розрахунку 43,20 грн. на одну дитину в день;

2. сніданок дітей віком від 1 до 4 років із розрахунку 13,32 грн на одну дитину в день;

3. обід дітей віком від 1 до 4 років із розрахунку 17,65 грн на одну дитину в день;

4. харчування дітей віком з 4 до 6 (7) років із розрахунку 56,50 грн. на одну дитину в день;

5. сніданок дітей віком від 4 до 6 (7) років із розрахунку 17,42 грн на одну дитину в день;

6. обід дітей віком від 4 до 6 (7) років із розрахунку 23,09 грн на одну дитину в день;

7. харчування дітей, що відвідують 1-ші класи за режимом закладу дошкільної освіти із розрахунку 34,30 грн. на одну дитину в день;

8. безоплатне харчування (сніданок) дітей, що відвідують 1-ші класи за шкільним режимом із розрахунку 22,20 грн. у день на одного учня згідно заяв батьків;

9.  харчування дітей з діагнозами «целіакія», «гіполактазія», ураженням слизової оболонки тонкого кишечнику та непереносимістю глютену і лактози для дітей віком від 1 до 4 років з розрахунку 46,00 грн у день на одну дитину;

10. сніданок дітей з діагнозами «целіакія», «гіполактазія», ураженням слизової оболонки тонкого кишечнику та непереносимістю глютену і лактози для дітей віком від 1 до 4 років з розрахунку 15,63 грн у день на одну дитину;

11. обід дітей з діагнозами «целіакія», «гіполактазія», ураженням слизової оболонки тонкого кишечнику та непереносимістю глютену і лактози для дітей віком від 1 до 4 років з розрахунку 18,27 грн у день на одну дитину;

12. харчування дітей з діагнозами «целіакія», «гіполактазія», ураженням слизової оболонки тонкого кишечнику та непереносимістю глютену і лактози для дітей віком від 4 до 6 (7) років з розрахунку 60, 30 грн у день на одну дитину;

13. сніданок дітей з діагнозами «целіакія», «гіполактазія», ураженням слизової оболонки тонкого - та непереносимістю глютену і лактози для дітей віком від 4 до 6 (7) років з розрахунку 19,60 грн у день на одну дитину;

14. обід дітей з діагнозами «целіакія», «гіполактазія», ураженням слизової оболонки тонкого кишечнику та непереносимістю глютену і лактози для дітей віком від 4 до 6 (7) років з розрахунку 24,75 грн у день на одну дитину.  

 

 

 

 

​

​

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

​

Харчування дітей пільгових категорій

Пільгове харчування дітей із багатодітних сімей - (70 % - за кошти місцевого бюджету, 30 % - за кошти батьків)

Безоплатне харчування дітей таких категорій:

1. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

2. дітей із сімей, що отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»;

3. дітей, які є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи;

4. дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних групах;

5. дітей з інвалідністю;

6. дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів;

7. дітей із сімей, батьки яких є учасниками бойових дій або є мобілізованими на військову службу на період воєнного стану;

8. дітей з числа осіб, визначених у статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

9. дітей із багатодітних сімей, в яких троє і більше дітей відвідують заклади дошкільної освіти.

10. пільгове харчування дітей із багатодітних сімей (70 % за – за кошти місцевого бюджету, 30 % – за кошти батьків);

11. визначити, що у разі, коли дата подання довідки про призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям не збігається з датою призначення соціальної допомоги за такою довідкою, звільняти батьків (осіб, що їх замінюють) від сплати за харчування дітей в закладі дошкільної освіти на період призначення соціальної допомоги за довідкою до дати подання довідки до закладу дошкільної освіти;

12. визначити, що встановлення додаткових пільг на харчування дітей із сімей із скрутним матеріальним становищем проводиться на підставі додаткових рішень виконавчого комітету міської ради.

Раціональне харчування — одна з основних умов здоров'я дітей-дошкільників.

    Харчування має не тільки компенсувати енергію, яку витра­чає дитина, але й забезпечувати матеріал, необхідний для зро­стання та розвитку всіх органів і систем організму. Досліджено, що процеси обміну речовин у дітей ідуть значно інтенсивніше, ніж у дорослих. Діти більше рухаються й гуляють, що теж спри­чиняє значні енергетичні витрати.

    У їжі слід обов'язково поєднувати в правильному співвідно­шенні речовини, які входять до складу тканин людського організ­му: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.

   У дитячому харчуванні мають братися до уваги якісні показ­ники білків. Найціннішим і найбільш корисним для зростанні дитини є тваринний білок. Достатня Його кількість наявна у м'я­сі, рибі, молоці, яйцях тощо. Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупи, макарони.

    Важливу роль відіграють жири. Вони є пластичним матеріа­лом, розчинниками вітамінів А й D. Але надмір жирів шкідли­вий, бо призводить до порушення обміну речовин, погіршення за­своєння білка, іноді викликає розлади органів травлення. Жири, як і вуглеводи, є джерелом поповнення енергії.

Вуглеводи — основний матеріал для енергії м'язової діяльно­сті. Велика їх кількість є в овочах, фруктах, ягодах, соках, моло­ці, які містять багато глюкози та фруктози.

        У щоденному раціоні дитини обов'язково мають бути вітамі­ни, їх брак різко погіршує стан здоров'я, зростання й розвиток організму. Вони беруть участь в обміні білків, жирів, вуглеводів, регулюють окремі біохімічні й фізіологічні процеси, забезпечу­ють життєві функції організму.

     В ЗДО ведеться систематична і планомірна робота, зокрема: організовано безпечне і якісне харчування дітей (замовлення і прийняття безпечних і якісних продуктів харчування, продовольчої сировини у необхідній кількості, додержання умов і термінів їх зберігання, технології приготування страв, правил особистої гігієни працівників харчоблоку); харчування здійснюється згідно з двотижневим меню; щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв складаємо меню-розклад окремо для двох вікових груп – дітей віком до 3 років та дітей віком від 3 до 6 років відповідно до затверджених норм харчування; кожного дня за 30 хв. до роздачі їжі медичний працівник оцінює якість її приготування, в його присутності кухар відбирає добові проби в чистий посуд з кришкою в об’ємі порції для дітей молодшої групи. Проби зберігаються протягом доби в холодильнику до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня і є показником якості роботи кухарів.

      В ЗДО здійснюється щоденний контроль за організацією харчуванням дітей медсестрою і директором ЗДО. Результати фіксуються в «Журналі бракеражу готової продукції» і в журналі контролю за організацією харчування. 

Кожного дня, медичною сестрою закладу ведеться огляд працівників харчоблоку на гнійничкові захворювання, який фіксується в журналі здоров’я працівників харчоблоку. Систематично контролюється проходження працівниками харчоблоку медичних оглядів, відповідно до чинного законодавства.

    Планово проводиться контроль за санітарно-гігієнічним станом харчоблоку, технологією приготування їжі, умовами її зберігання і дотриманням термінів реалізації, виконанням норм харчування.

   Об’єм та частота завозу продуктів харчування та продовольчої сировини регулюються в залежності від терміну їх реалізації та кількості дітей і завозяться в заклад на протязі дня. Медичною службою закладу здійснюється постійний контроль за постачанням продуктів харчування. Продукти харчування надходять до навчального закладу разом із супровідними документами, які свідчать про їх безпечність, якість, ґатунок, категорію і дату виготовлення.

Комірник та старша медсестра ведуть суворий облік продуктів харчування, який фіксується у «Книзі складського обліку» та Журналі бракеражу сирої продукції, де вказується дата їх надходження, постачальник тощо. Комірник дотримується термінів реалізації продуктів, планує своєчасне забезпечення основними продуктами харчування на два дні, здійснює їх видачу на харчоблок згідно меню.

      Для контролю за виконанням затвердженого набору продуктів медсестра веде «Журнал обліку виконання норм харчування». На підставі даних цього журналу кожні 10 днів проводиться аналіз якості харчування, а при необхідності – його корекція. При невиконанні норм харчування з метою подальшої корекції харчування проводиться розрахунок основних інгредієнтів їжі у раціонах харчування дітей відповідно до таблиць хімічного складу та енергетичної цінності деяких продуктів харчування.

     Медична сестра закладу контролює виконання меню і якість страв, проводить санітарно-просвітницьку роботу серед персоналу та батьків з питань раціонального харчування, особливо в оздоровчий період, дає оцінку ефективності харчування, проводить заняття з персоналом з питань гігієни харчування, профілактики харчових отруєнь і групових гострих кишкових інфекцій.

        Шеф - кухар закладу відповідає за високоякісне і своєчасне приготування їжі та дотримання технологічних вимог: кулінарна обробка продуктів повинна максимально зберігати харчову цінність, сприяти засвоєнню їжі, надавати їй приємного зовнішнього вигляду, смаку і запаху. Мікробне забруднення продуктів, що виникає при їх первинній обробці, ліквідується наступною термічною обробкою.

   Особлива увага в технології приготування приділяється приготуванню їжі для дітей ясельного віку (тушкування та додаткова обробка страв). Висока температура сприяє знищенню мікроорганізмів та забезпеченню бактеріологічної безпеки готових страв. Включення до асортименту нових продуктів та страв проводиться тільки за умови отримання позитивного висновку МОЗ України.

  Завідувач, медсестра, вихователі груп дошкільного закладу проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу серед батьківської громадськості щодо організації харчування у сім’ї. Домашнє харчування має доповнювати раціон дитячого садка. Питання раціонального харчування дітей включається у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків, розглядається на загальних зборах колективу, виробничих нарадах, висвітлюється в інформаційних куточках та на web-сайті ДНЗ.

   Останнім часом деякі дослідники (І. М. Маруненко, 2004, та ін.) рекомендують дотримуватись співвідношення білків, жирів і вуглеводів у збалансованій їжі за добу в харчуванні як дорослих, так і дітей будь-якого віку на рівні 1:1:4. Експерти Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ) вважають, що оптимальним є вживання їжі, калорійність якої на 12-15 % складають білки, 30-35 % — жири і 50-55 % — вуглеводи, тобто має місце співвідношення 1:2:3 (цитується за В. Г. Грибан, 2005).

     Нормальна життєдіяльність організму можлива лише тоді, коли всі витрати пластичних матеріалів та енергії, наприклад, за добу, будуть компенсовані речовинами, що потрапляють з їжею за цей же період. Якщо ці умови не виконуються і їжа не достатньо компенсує витрати — організм починає жити за рахунок власних запасів, а також за рахунок речовин власних клітин та органів. Як відомо, джерелом пластичних матеріалів та енергії є основні поживні речовини їжі: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни та вода.

Серед багатьох систем харчування найбільш привабливою вважається система збалансованого харчування, згідно з якою кількість їжі, що споживається, повинна відповідати енергетичним витратам людини, тобто повинен досягатись якісний та енергетичний баланс.

      Відомо, що енергетична цінність 1 г білків становить 4,1 ккал, вуглеводів— 4,1 ккал і жирів — 9,3 ккал (1 ккал = 4,187 кДж). Знаючи енергетичну цінність 100 г харчового продукту по складу білків, жирів та вуглеводів (для цього користуються спеціальними таблицями, див. додаток 3), а також фактичні витрати енергії людиною за добу розраховують (складають) раціон харчування із будь — якого набору продуктів.

    Але раціон, складений лише за енергетичними критеріями, не буде відповідати вимогам повноцінного і збалансованого харчування. Для організму важливо, щоб їжа містила усі необхідні поживні речовини в певному співвідношенні. Останнє у великій мірі залежить від віку людини та від виду її зовнішньої діяльності (важкості праці, наявності шкідливих чинників в оточуючому середовищі та ін.). А. Г. Хрипкова із співавт. (1990) рекомендує дошкільнятам (до 6 років) та школярам молодшого шкільного віку (6-10 років) дотримуватись співвідношення білків, жирів та вуглеводів у складі їжі на рівні 1:2:3 (то б то на кожен грам білків потрібно споживати 2 грами жирів і 3 грами вуглеводів). Для учнів середнього (11-13 років) і старшого шкільного (14-17 років) віку, так як і для дорослих людей, співвідношення основних компонентів їжі рекомендується на рівні 1:1:4. Саме за цих умов білки максимально затримуються в організмі і найкраще.

     Діти, які ведуть фізично активний спосіб життя, займаються спортом, або напружено працюють розумово потребують більшої кількості вуглеводів у складі їжі. Джерелом вуглеводів є в основному їжа рослинного походження: хліб, крупи, картопля, овочі та фрукти, солодощі, мед.

    Для нормального росту, розвитку і активної життєдіяльності дітей дуже велике значення має забезпечення їх організму фізіологічно необхідною кількістю мікроелементів і мінеральних речовин (табл. 8), які в основному поступають в організм з їжею. Фізіологічними нормами потреб організму школярів молодшого та середнього шкільного віку (6-13 років) в мікроелементах слід вважати (в міліграмах за добу): кальцію (Саl) до 1200 мг; фосфору (Р ) до 1200 мг; магнію (Mq*) до 280 мг; заліза (Fei) до 15 мг. Крім того організм дітей потребує за добу 6-8 г кам'яної солі (NaCl). Калі яна сіль використовується в організмі для створення соляної кислоти (складової шлункового соку), а також абсолютно необхідна як джерело іонів Na і Cl для здійснення процесів збудження та нормальної роботи серця, м'язів, нервової діяльності. При нестачі в складі їжі солі у дітей можуть виникати запаморочення, втрата свідомості, порушуються процеси сечоутворення.

Кальцій і фосфор використовуються в організмі для росту кісткових тканин, а також ці мікроелементи входять до складу багатьох білків і клітин нервової тканини та клітин інших органів. Кальцій мас вирішальне значення для забезпечення згортання крові.Постачальниками цих мікроелементів є молоко, яйця, мозок, м'ясо, горіхи, крупи, овес та ін.

      Солі магнію необхідні організму для регуляції багатьох обмінних процесів. Цього мікроелементу багато у хлібі, квасолі, сиру, мигдалю та горіхах.

Калій та його солі є найважливішим мікроелементом, який приймає участь (разом з іонами Na ) у формуванні потенціалів спокою та дії, які є основними в роботі нервових, м'язових і секреторних клітин. Мікроелемент калій в організмі людини виконує також функцію передачі імпульсів збудження вздовж нервів, приймає участь у роботі м'язів, та в регуляції обміну води. Цей мікроелемент в достатній кількості надходить в організм у складі овочів: картоплі, капусти, буряку, моркви тощо.

      Залізо — необхідний компонент еритроцитів крові, так як входить до складу гемоглобіну, без якого не можливі процеси транспорту газів і зовнішнього дихання в цілому. При недостачі в їжі заліза, у дітей може розвинутись недокрів'я. На залізо багаті такі продукти, як яйця, картопля, м'ясо, капуста, горох, салат, яблука.

   Мікроелемент сірка використовується в організмі людей для нейтралізації багатьох токсичних продуктів, які утворюються при обміні речовин. Сірка міститься у квасолі, гороху, бобах, м'ясі.

    Дуже важливо забезпечувати дитячий організм, що росте, достатньою кількістю вітамінів. Слід пам'ятати, що надлишок вживання вітамінів приводить до гіпервітамінозу, а недостатня його кількість — до авітамінозу. Обидва ці явища негативно впливають на життєдіяльність та розвиток дітей і таким чином їх не слід допускати. Фізіологічні норми потреб організму школярів молодшого і середнього шкільного віку (7-13 років) в основних вітамінах (див. табл. 4) в міліграмах на добу, наступні: вітаміну В{ до 1,0; вітаміну В до 1,2; вітаміну РРпо 15-18; вітаміну В(ло 1,7; вітаміну С 60-70; вітаміну А (міліграм-еквівалентів — мге) 700-1000; вітамін Д (мге) до 2,5. При інтенсивних розумових або фізичних (заняття спортом) навантаженнях потреба організму дітей майже у всіх вітамінах зростає на 10-15 %. У дітей старшого шкільного віку та у дорослих людей потреба в вітамінах зростає на 40-50 % відносно потреб дітей 10-13 років.

     Для організації раціонального харчування дітей первинне значення мас визначення калорійності їжі. Калорійність харчування повинна враховувати довжину тіла (зріст), масу тіла, вік, стать, характер діяльності, період року, клімат, температуру навколишнього середовища та ін. Основою для обгрунтування калорійності харчування дітей (людей) різного віку є загальні витрати (обмін) енергії (30 який враховує витрати основного обміну (00) та витрати на зовнішню діяльність (3d): ЗО = 00 + 3d. За даними А. А. Маркосяна (1974) загальний обмін енергії для людей різного віку в середньому становить (у кілокалоріях за 24 години доби на І кг маси тіла):

• вік 1-3 місяці .................................................................110-120 ккал

6-12 місяці ...................................................................... 98-100 ккал

• 2-6 років.............................................................................70-75 ккал

​

​